СКОРАЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКАЯ ПОМОЩЬ -  58-31-16 

Юридические услуги

НОВОСТИ

02/09/2019

Вимоги Закону України щодо інформації про алергени

Подробнее...

15.08.2019 Тренинг по внедрению НАССР для розничной торговли

15.08.2019 Тренинг по внедрению НАССР для розничной торговли

Подробнее...

18/07/2019

Шановні підприємці! Керівники, власники підприємств. Запрошуємо Вас  прийняти участь в тренінгу на тему "Практичне впровадження НАССР на підприємстві"

Програма заходу:

1. Методи впровадження системи НАССР, необхідні практичні дії підприємства.

2. Налагодження системної роботи щодо забезпечення безпечності харчової  продукції.

 Захід відбудеться за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, 69. офіс 18, початок о 14. 00.

Попередня реєстрація та додаткова інформація по тел. 0512 -58-15-19, 098- 63- 23-664.

 

16//07/

Детально вивчаємо НАССР

Подробнее...

16/07/2019

Безпечне споживання харчової продукції – запорука здоров’я українців

Подробнее...

Задать вопрос

02/09/2019

 

З 6 серпня вступив в дію Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон зобов’язує обов’язково наносити інформацію про алергени в продукції та про наявність певних продуктів, які викликають непереносимість при їх споживанні.

         На жаль, міжнародна статистика свідчить, що за останні два десятиліття захворюваність алергією зросла в 3-4 рази, причому захворювання часто протікає у важкій формі. Це пов’язано з посиленням щоденного алергенного навантаження на людину. За статистикою, вже сьогодні на цю хворобу страждає кожен п’ятий житель нашої планети, зокрема: кожен шостий американець, кожен четвертий німець, від 5 до 30% (в залежності від регіону) росіян. В Україні від алергічних захворювань потерпає від 5 до 10 мільйонів осіб. У більшості випадків вони про це навіть не здогадуються. 

       «Алергія» в перекладі з грецької означає «інша дія». Харчова алергія — це несприятлива реакція імунної системи організму на певні харчові продукти. Вона може проявлятися вже через дві години або навіть через кілька днів після вживання продукту. Алергенами можуть бути різні сполуки — від простих хімічних речовин (бром, йод) до найскладніших (білки, полісахариди) та поєднання тих і інших. Зазвичай харчова алергія розвивається на фоні порушень функцій шлунково-кишкового тракту.

     Науково-доведено, що алергію можуть викликати понад 70 продуктів харчування. Найчастіше це кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниці, ракоподібні (креветки, річні раки, омари та краби), горіхи (волоські, фундук, арахіс), молоко, риба, яйця та кондитерські вироби. Позбутися алергії можна лише постійно дотримуючись суворої дієти, яка б унеможливила споживання алергенів.

       Особи, схильні до алергії, можуть контролювати свій стан лише максимально уникаючи продуктів-алергенів, а для цього вони повинні завжди мати достовірну та доступну інформацію про продукцію у торгівельній мережі. Цілий ряд лабораторій в Україні мають  змогу визначати наявність широкого переліку алергенів у продуктах харчування на імунно-ферментний аналізаторі. З допомогою цього аналізатора з’явилася можливість проводити дослідження на наявність мікробіологічного показника — кампілобактер, що є обов’язковим для продукції, яка ввозиться на територію країн Євросоюзу, а також мікотоксинів, гормональних препаратів, гербіцидів, більше десяти основних амінокислот, глютену тощо.

      Одним з непереносимих продуктів є глютен. Глютен — це білкова фракція пшениці, жита, ячменю, вівса чи їх гібридів і похідні з цієї білкової фракції Існує ціла когорта людей хворих на целіакію (повну непереносимість глютену) або на часткову його непереносимість. Будь-яка доза спожитого глютену є отрутою для організму такого хворого, тому умовно безпечною дозою прийнято вважати споживання протягом доби не більше 20 міліграмів глютену з розрахунку на кілограм спожитої людиною їжі. В мінімальних дозах глютен присутній практично скрізь, тому для хворої людини важливо не допустити його передозування. Згідно з вищеозначеним Законом України  на маркування товару, поряд з його назвою, повинна наноситись інформація - «не містить глютену». Якщо вміст цієї речовини не перевищує 100 міліграмів на кілограм, продукт маркується написом «дуже низький рівень глютену».

      Визначення глютену буде стосуватися всіх харчових продуктів, що містять борошно, крупи, крохмаль, як складові частини. А особливо  обов’язковим є дослідження на вміст глютену дитячого харчування для дітей віком до одного року.

         Проведення подібних досліджень не лише дозволить українським виробникам опанувати новий, досить дорогий за цінами та потенційно ємний і перспективний ринок дієтичної безглютенової продукції, але і викличе довіру до таких продуктів національного виробництва з боку іноземців, що відвідують Україну, а також створить належні внутрішні передумови для безперешкодного експорту таких харчових продуктів до країн, що входять до Європейського Союзу.

Але як завжди є «але». Безглютенова дієта підвищує ризик розвитку діабету 2-го типу

 У людей, які вживали щодня більшу кількість глютену, ризик розвитку діабету 2-го типу протягом 30 років був нижчим, ніж у прихильників безглютенової дієти. Целіакія пов'язана з імунною реакцією на глютен, білок, який міститься в пшениці, жита і ячменю. Дотримання безглютенової дієти людьми, які не страждають на целіакію, асоційоване з підвищеним ризиком розвитку діабету 2-го типу, повідомляється на сайті Американської асоціації серця. В рамках довгострокового наглядового дослідження вчені проаналізували дані майже 200 тис. осіб, які раз у 2-4 роки заповнювали опитувальники щодо частоти споживання різних харчових продуктів. Виявилося, що більшість опитаних щодня споживали менше 12 грам глютену в день. У людей, що вживали щодня більшу кількість глютену, ризик розвитку діабету 2 типу протягом 30 років був нижчим, ніж у прихильників безглютенової дієти, при цьому різниця сягала 13% при великому споживанні глютену (порівняно з пацієнтами, у чий харчовий раціон входило тільки 4 грам глютену).  Люди, які намагались їсти менше глютену, також споживали менше продуктів харчування, багатих на харчові волокна із захисними властивостями проти діабету 2 типу, зазначили автори дослідження. Целіакія пов'язана з імунною реакцією на глютен, білок, який міститься в пшениці, житі і ячміні З часом целіакія може призводити до ушкодження тонкого кишечника і викликати інші проблеми зі здоров'ям. Люди з целіакію повинні дотримуватися безглютенової дієти, однак останнім часом подібна дієта стала популярною серед здорового населення.  Слід зазначити, що більшість харчових добавок з пробіотиками містить глютен

      Отже, вимоги сьогодення такі, що споживач повинен чітко знати, що він купує і орієнтуючись на ці знання, робити свій свідомий вибір.

З 1999 року в світі діє система безпечності продукції НАССР (ХАССП). Україна стає  членом європейської спільноти  й зобов'язана виконувати вимоги міжнародного законодавства, що забезпечення громадян України якісними та безпечними продуктами харчування та дозвроить вийти на міжнародний ринок  як повноправний учасник торгівлі.

Ми продовжуємо інформувати  суспільство  та підприємців, зайнятих  виробництвом, транспортуванням та реалізацією харчових продуктів з вимогами  системи безпечності НАССР.

15 серпня відбувся черговий семінар для суб’єктів підприємницької діяльності, що займаються реалізацією харчової продукції. На семінарі розглядались практичні питання розробки,  впровадження та підтримання системи безпеки харчової продукції НАССР (ХАССП)  в дії.

Необхідність впровадження НАССР продиктована споживчим попитом на безпечну продукцію.

Система  НАССР передбачає заходи, що забезпечують необхідний рівень показників безпеки продукції в процесі її виробництва, транспортування та реалізації,  причому саме в тих критичних точках процесу, де може виникнути загроза появи небезпечних чинників.  Як уникнути цієї загрози, як впровадити систему, щоб вона працювала на підприємстві і давала відчутні результати і розяснялось на семінарі.

 

 

 

Стоимость услуг

“Ценовая политика фирмы гибкая и приемлемая для клиентов.“

Оплата производится, в основном, по результату.

Стоимость услуг зависит от категории и сложности (трудоемкости) вопроса.